Павло Казарʼян

Ви знайшли шприц, пакетик, дивні повідомлення в телефоні. Або син сам сказав. Перші три доби після цього родина зазвичай робить речі, за які потім соромно і які погіршують ситуацію. Ось план, який я даю кожній матері на першій консультації.

Година перша: не робити нічого

Не кричати, не дзвонити всім родичам, не викидати речі, не бити. Усе, що ви скажете в перший час, буде сказано зі страху, а страх не переконує. Скажіть одну фразу: «Я дізналася. Мені страшно. Ми поговоримо завтра». І вийдіть з кімнати.

День перший: зібрати факти, а не емоції

• Що саме вживає, як давно, як часто. Не допитом, а спокійно.
• Чи є борги, чи є проблеми з поліцією.
• Чи були спроби кинути, чи звертався кудись.

Не вірте на слово ні «я тільки раз», ні «я вже кинув». Але й не звинувачуйте у брехні. Просто записуйте.

День другий: консультація, а не рішення

Не шукайте «найкращий центр» за одну ніч. Зателефонуйте фахівцю і розкажіть, що зібрали. У «Джерелі» консультація для рідних безкоштовна і анонімна, і на ній ви отримаєте не продаж, а план: що робити саме у вашій ситуації, чи потрібен детокс, чи готова людина до реабілітації, як говорити з нею.

День третій: розмова

Одна спокійна розмова замість щоденних сварок. Три речі: ви знаєте, ви не будете покривати, ви пропонуєте конкретний вихід. «Я більше не даю грошей і не брешу на роботі. Є місце, де тобі допоможуть. Коли будеш готовий, скажи». І далі тримати слово, це найважче.

Чого не робити

• Не платити борги дилерам: це фінансує наступну дозу.
• Не викликати «бригаду», яка «забере»: примусове лікування не працює і здебільшого незаконне.
• Не вірити в кодування: страх минає.
• Не мовчати: сором тримає залежність, розмова її ламає. Для цього є групи для рідних.

Що далі

Якщо людина погоджується, читайте, як влаштована реабілітація наркозалежних у «Джерелі». Якщо ні, працюйте з собою: ознаки співзалежності, книга для рідних. Досвід сотень родин: коли родина перестає рятувати, людина приходить сама. Не завжди швидко, але приходить.